Поради психолога
Ми всі зараз переживаємо страшні часи й однією із головних задач на сьогодні – зберегти своє ментальне здоров'я і допомогти близьким.
Саме тому Інститут когнітивного моделювання, Міністерство охорони здоров’я та Офіс Президента України стають на варту психологічного здоров’я українців.
Платформа «Розкажи мені» починає працювати цілодобово й буде надавати безкоштовну психологічну допомогу.
◽ Тривога, панічні атаки, ознаки депресії у вас або ваших близьких – не чекайте, в умовах війни стан буде погіршуватися.
◽ Щоб отримати допомогу, потрібно лише коротко описати свій запит і залишити заявку на сайті tellme.com.ua
◽ Далі за вашим запитом модератори платформи підберуть спеціаліста і він якнайшвидше зв'яжеться з вами.
◽Консультації проводяться безкоштовно у режимі онлайн.
Дорогі батьки!
Щоб трохи зняти напругу дітей та відволікти їх, ви можете скористатися цими чудовими ресурсами:
365 казок на ніч (сучасні аудіоказки для дітей)
https://www.youtube.com/playlist?list=PLn2E1hd_mGr7q_YD54a1RBjMDBpzj4eau
Казочки та цікаві історії для дітей (класичні та сучасні казки, начитка)
https://www.youtube.com/channel/UCok9X9ZeNg1EXaHVuP6iE-Q
Дитячі книжки в електронному форматі від видавництва “Ранок” (три папки для віку 3+, 6+, 9+)
https://drive.google.com/drive/folders/1z7NN25HdiR9LVySXtO2WyxtQ4jPuptcH?usp=sharing
Українські народні та авторські казки (тексти)
https://kazky.org.ua/zbirky/knihovna
Оповідання для 9+ “Окуляри і кролик-гном” (електронна книжка)
https://chtyvo.org.ua/authors/Kupriian_Olha/Okuliary_i_krolyk-hnom/
Не забуваймо про сайт “Нова українська школа”, де є пізнавальні онлайн-зустрічі, вправи для подолання паніки, поради психологів, ігри та подкасти
https://nus.org.ua/
Радіовистави за творами шкільної програми
https://nus.org.ua/news/radiovystavy-za-tvoramy-shkilnoyi-programy-mozhna-sluhaty-yak-podkasty/
7 радіовистав за творами шкільної програми зарубіжної літератури
https://nus.org.ua/articles/7-radiovystav-za-tvoramy-shkilnoyi-programy-zarubizhnoyi-literatury/
Казки для дошкільнят та молодшого шкільного віку (чудова начитка каналу "Тося читає")
https://www.youtube.com/channel/UCr5qRgLb_CbO1A5QHKLHS5g/videos
Психологічна допомога для дітей
https://www.youtube.com/playlist?list=PLFVSJgZgf7h8rXg9TTyevxZkdfxAQXodS
Шановні учні, батьки, педагоги!
Я - Полозюк Юлія Миколаївна, психолог центру практичної психології управління освіти м.Костянтинівка. Вже багато років ми з вами співпрацюємо, з багатьма з вас знайомі особисто. Звичайно ми зустрічаємось під час різних заходів, тестування, консультування, тренінгів.
На жаль, карантинні обмеження не завжди дозволяють нам зустрічатися оффлайн. Тож ми маємо пристосовуватися до нових викликів, щоб зберегти психологічний супровід та підтримку всіх учасників освітнього процесу. З цією метою наш центр пропонує наступні шляхи отримання психологічної допомоги:
1. Звернутися з запитом на електрону пошту upoloziuk@ukr.net
2. Читати поради психолога на цій сторінці або на сайті ЦПП https://psyanswer.ucoz.net
3. Для учнів 6-11 класів ми створили Телеграм-канал "Психолг4teenager" за посиланням t.me/psteen
4 Для батьків всіх класів ми створили Телеграм-канал "Психологическая поддержка родителей школьников" за посиланням t.me/roditelyamshkol
5. Для членів Шкільної Служби Порозуміння створено групу в Телеграмі "Медіація для ШСП", де можна дізнатися цікаву та корисну інформацію, отримати підтримку.
Ми бажаємо вам здоров'я та завжди готові надати психологічну допомогу.
Дорогі учасники освітнього процесу: педагоги, учні та їхні батьки!
Якщо ви не можете впоратися зі стресом самостійно та запропоновані рекомендації вам не допомагають, ви можете звернутися за підтримкою за телефоном 0993276432 у робочі часи.
Пам’ятайте, що карантин може стати вирішальним часом не тільки для вашого фізичного здоров’я, але й для того, щоб скоригувати або покращити відносини в родині.
Будьте здорові та щасливі!
З повагою, спеціалісти центру практичної психології управління освіти.
Як знизити тривогу в умовах пандемії
Рекомендації Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА
Якщо ви відчуваєте тривогу щодо епідеміологічної ситуації, що склалася у світі, прочитайте, будь ласка, наступні рекомендації.
Як знизити свою тривогу в умовах пандемії?
- Перш за все, важливо зізнатися собі у тому, що ви тривожитесь.
ЦЕ НОРМАЛЬНО
Ситуація справді неприємна, тому тривожитися цілком природно. Але важливо, щоб тривога не переростала в паніку
- Окресліть сфери впливу
Тобто, є сфери на які ми можемо вплинути і сфери, на які ми вплинути не можемо:
НЕ МОЖЕМО
На обстановку в світі, на інших людей. Із цим потрібно змиритися
МОЖЕМО
На наше здоров'я
Тому ми можемо:
- Дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і побути вдома на час карантину
- Керуватися фактами, а не фантазіями (НЕ "ми всі помремо", а конкретними цифрами про те, хто серед наших близьких хворіє, а хто здоровий)
- Припинити постійно моніторити новини. Зовсім виключатися з інформаційного поля не потрібно, але варто його мінімізувати
- Спробуйте знайти плюси і провести час карантину із користю:
читати
дивитися фільми
навчатися чомусь новому
спілкуватися із близькими
- З тривожністю допомагають впоратися фізичні вправи:
присідання, ходьба на місці, йога
- Планування часу
Тривогу знижує відчуття контролю. Тому невеличкий план на день допоможе вам знизити рівень тривожності
- Поговоріть із близькими
В такій ситуації допоможе розділення почуттів, оскільки більшість зараз знаходиться вдома і більшість тривожиться. Поговоріть із сім'єю, зателефонуйте другові. Розділивши переживання можна допомогти одне одному.
Емоційна гігієна. Що це та як дотримуватися
Рекомендації Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА
Зараз у мережі є багато інформації про санітарно-гігієнічні норми і про те, як важливо їх дотримуватися, особливо в період карантину. Закликаємо вас дбати про себе, дотримуватися рекомендацій МОЗ і без нагальної потреби не виходити із дому до закінчення карантину.
Також не будемо забувати про те, що наше психічне здоров'я є не менш важливим за фізичне.
Тож сьогодні хочемо поговорити з вами про ГІГІЄНУ, але ЕМОЦІЙНУ.
Що ж це таке?
Емоційна гігієна - це вміння жити в злагоді із власними емоціями.
Чому це важливо?
Ми робимо все, щоб скоріше позбутися емоційного болю: витісняємо його, намагаємося забути, приховати - що завгодно, тільки б він не мучив нас. Але, як відомо, придушувати емоції - не найкраще рішення. Залишаючи наші емоції без уваги, ми тільки погіршуємо свій стан і ризикуємо зіткнутися з серйозними ускладненнями.
З чого почати?
- Спостереження і розпізнавання
Перш за все, важливо помічати свої переживання і свої емоції. Якщо вам сумно чи поганий настрій - в цьому може бути приховано сотні емоцій.
Можливо, ви сердитеся, боїтеся або тривожитеся - емоції обов'язково потрібно помічати і розпізнавати.
- Прийняття
Не заперечуйте власних емоцій, а приймайте їх. Не звинувачуйте себе за них! Якщо ви сердитесь - сердьтеся, якщо вам страшно - бійтеся. Головне – розуміти, що саме з вами відбувається і приймати це.
- Не уникайте
Важливо не уникати і не ігнорувати емоції, які є «поганими», на ваш погляд. Ми влаштовані так, що жодне переживання та емоційний стан не приходить до нас просто так - воно контейнується (зберігається). Якщо якесь почуття накопичується в великій кількості, воно може почати проявлятися в психосоматиці - можна захворіти.
- Говоріть
Не бійтеся висловити свої почуття людині, якщо вони пов'язані з нею. Але робіть це екологічно, тобто так, щоб не образити. Але тримати в собі свої переживання по відношенню до іншої людини - злість, образу, нерозуміння - не потрібно.
- Відновлюйте ресурси
Дуже важливо відновлювати свої ресурси. Якщо ви пережили якісь негативні емоції, усвідомили їх, прийняли, проговорили, ви можете відчути втому/спустошеність. В такому випадку порадуйте себе чимось, займіть себе чимось, що приносить вам задоволення.
- Дайте собі час
Щоб навчитись розуміти свої емоції та почуття, приймати їх та проговорювати, вам знадобиться час. Це навичка, яку ви із часом напрацюєте.
- Не лайте себе
У випадку невдачі - не лайте себе, а навпаки, підтримуйте і проявляйте турботу.
- Діліться
Не бійтеся поділитися своїми переживаннями з близькими людьми, які вас підтримають.
Будьте здорові!
Як зберігати рівновагу під тиском стресу: 10 порад
Вміння, яке всім нам час від часу потрібне, — контроль над власними емоціями. Особливо це важливо в критичних та стресових ситуаціях. Тому сьогодні пропонуємо ознайомитись з методами, які допоможуть вам зберігати рівновагу під тиском стресу.
Здатність керувати своїми емоціями і зберігати спокій під тиском обставин має прямий зв’язок з вашою продуктивністю. Тривалий стрес може бути вкрай небезпечний. Крім очевидних психічних розладів, може статися деградація ділянок мозку, що відповідають за самоконтроль. Як тільки стрес починає заповнювати собою весь цикл, а не бути хвилеподібним, він пригнічує здатність мозку створювати нові клітини. Крім збільшення ризику серцевих захворювань, появи депресії і ожиріння, стрес знижує когнітивні функції.
Нижче наведено 10 найбільш важливих способів справлятися зі стресом. Деякі з цих стратегій можуть здатися очевидними, але вся складність полягає у визначенні, коли саме необхідно використовувати ці поради, і в тому, щоб скористатися ними під час стресової ситуації.
1. Цінуйте те, що маєте
Виділити час, щоб поміркувати про те, за що ви вдячні — це не просто “правильне” заняття. Це підвищує ваш настрій та знижує кількість гормону стресу кортизолу на 23%. Дослідження, проведені в Каліфорнійському університеті в Девісі, виявили, що люди, які протягом дня виділяють час для подяки, ставали більш бадьорими, енергійними і позитивно налаштованими. Очевидно, що більш низький рівень кортизолу зіграв свою роль.
2. Уникайте запитання: “Що, якщо..?”
Запитання “Що, якщо..?” підкидає хмизу у вогонь стресу і занепокоєння. Все може відбуватися дуже по-різному, і чим більше часу ви витрачаєте на занепокоєння про ці варіанти, тим менше часу ви фокусуєтеся на діях, які можуть вас заспокоїти і допомогти впоратися зі стресом. Не кажучи вже про ті дії, які безпосередньо вирішують ваші завдання.
3. Залишатися позитивними
Позитивні думки допомагають зробити стрес переривчастим, фокусують ваш мозок на тому, що є абсолютно вільним від стресу. Ви повинні допомогти вашому блукаючому розуму, свідомо вибравши для нього позитивну тему для думок. Будь-яка позитивна думка буде змінювати напрямок вашої уваги.
Коли справи йдуть добре і у вас хороший настрій, це відносно легко зробити. Коли ж справи йдуть погано і в голові цілий рій негативних думок — це може стати для вас викликом. У такі моменти подумайте про ваш день, і знайдіть в ньому хоча б одну позитивну річ, яка сталася, і не важливо, наскільки малою вона була. Якщо ви не можете сфокусуватися на цьому дні, то згадайте про попередній або навіть весь тижня. Або, якщо ви очікуєте на якусь хорошу подію в майбутньому, зосередьтеся подумки на ній. Мета в тому, щоб “перемкнути” ваші думки з негативу на щось хороше.
4. Не засиджуйтесь в соцмережах
Змушуючи себе виходити з мережі, і навіть вимикати мобільний телефон, ви даєте своєму тілу відпочинок від постійного джерела стресу. Технології забезпечують постійний зв’язок, і тому виникає думка, що ви також повинні бути на зв’язку 24 години 7 днів на тиждень. Неймовірно важко насолодитися вільним часом і думками про себе. Виберіть для себе час, коли ви зможете стати недоступними для всіх. Ви будете вражені тим, наскільки позитивно це впливатиме на вас, знижуючи рівень стресу. Коли рівень вашого комфорту буде рости, а коллеги/друзі почнуть визнавати час, коли ви офлайн, поступово почніть збільшувати кількість часу, звільненого від технологій.
5. Не зловживайте кофеїном
Кофеїн стимулює вироблення адреналіну. Адреналін викликає реакцію організму “бийся або біжи” — механізм виживання. Цей механізм заставляє ухилятись від раціонального мислення на користь прийняття найбільш швидкого вирішення. Це дуже добре, коли за вами женеться ведмідь, але не настільки, коли вам потрібно щось робити кожного дня. Коли кофеїн занурює ваш мозок і тіло в гіперзбуджений стан стресу, ваші емоції керують поведінкою.
6. Висипляйтесь
Коли ви спите, ваш мозок буквально заряджається. Саме тому щоранку ми прокидаємося зі “свіжою головою”. Ваш самоконтроль, увага і пам’ять — все це зменшується, якщо ви мало спите. Позбавлення сну викликає збільшення гормонів стресу навіть при відсутності стресової ситуації. Але нестача хорошого сну може стати причиною того, що ви не можете тримати все під контролем.
7. Пригнічуйте негативні внутрішні діалоги
Великим кроком в управлінні стресом є припинення негативних внутрішніх діалогів. Чим більше ви роздумуєте про негативне, тим більшу силу воно має. Більшість наших негативних думок саме цим і є — думками, а не фактами. Коли ви зловите себе на обмірковуванні негативних і песимістичних думок, скажіть собі: “Час зупинитися і записати їх!”. Справді зупиніть те, що ви робите, і запишіть те, про що думаєте. Як тільки ви змогли перервати імпульс негативних думок, ви зможете бути більш раціональними і з “ясною головою”, щоб правдиво їх оцінити.
8. Переосмислюйте свої погляди
Стрес і занепокоєння підживлюється нашим власним спотвореним сприйняттям подій. Ви не можете контролювати обставини, але ви можете контролювати свою реакцію на них. Тому, перш ніж витрачати багато часу на щось, зупиніться і поставте цю ситуацію в перспективу. Якщо ви не впевнені в тому, чи потрібно щось робити, спробуйте знайти докази того, що ваші занепокоєння завищені. Якщо ви думаєте, що “все йде не так” або “нічого не вийде”, ви повинні переглянути ситуацію. Відмінний спосіб виправити ситуацію, це скласти список тих речей, які йдуть не так. Майже завжди там можна побачити лише кілька пунктів. І тепер викликаний ними стрес вже на здається всеосяжним і легко піддається управлінню.
9. Дихайте
Найпростіший спосіб зробити стрес періодичним — дихати. Практика бути присутнім тут і зараз зі своїм диханням тренує ваш мозок до виконання одного конкретного завдання і заспокоює зсередини. Коли ви відчуваєте стрес, зосередьтеся на кілька хвилин на своєму диханні. Зачиніть двері, відкладіть всі відволікаючі фактори, сядьте на стілець і просто дихайте. Вам потрібно на деякий час зосередитися виключно на своєму диханні, щоб перервати блукання розуму. Думайте про те, як це — вдихати і видихати. Це звучить просто, але на ділі не так й легко зробити. Цілком природно, якщо через кілька вдихів ви почнете думати про щось інше. Тоді просто знову зосередьтесь на диханні і продовжуйте вправу. Якщо для вас це легке завдання, почніть рахувати свої вдихи і видихи до 20. Потім почніть спочатку.
Ця вправа може здаватися простою чи навіть непотрібною, але ви будете здивовані, наскільки спокійно будете почуватися після неї, і як легко вам стало позбуватися від відволікаючих думок, які в іншому випадку могли надовго засісти в вашому мозку.
10. Не соромтесь просити допомоги
Інколи ми думаємо, що можемо зі всім впоратись самостійно. Але для того, щоб залишатись спокійними і продуктивними, ви повинні визнати свої слабкості і попросити допомоги тоді, коли потребуєте її. У кожного з нас є людина, на яку можна покластись, і яка готова допомогти в будь-яку хвилину.
Звичайна розмова про ваші занепокоєння і труднощі може послабити стрес і створити новий погляд на ситуацію. Прохання про допомогу може не тільки пом’якшити ваше занепокоєння, але і зміцнити взаємини з тими, на кого ви покладаєтеся.
Висновки
Кожен раз, коли ви долаєте стрес і відчуття тривоги, які можуть болісно позначитися на вашій продуктивності, згадайте вищенаведені інструкції. Дотримуючись їх, ви будете наділені силою і зможете відновити контроль над ситуацією.
Джерело: https://mizky.com/article/259/stay-calm
10 СПОСОБІВ ЗБЕРІГАТИ СПОКІЙ В БУДЬ-ЯКІЙ СИТУАЦІЇ
Складні, емоційно виснажливі дні бувають у кожного. Важливим завданням в такі моменти є тримати емоційну рівновагу. Ми підготували для вас поради, які навчать керувати своїми емоціями.
Намагайтеся не драматизувати. Не піддавайтеся пориву перебільшувати негатив. Уникайте слів «завжди» і «коли ж».
Подумайте, перш ніж ділитися проблемою. Не намагайтесь її відразу ж обговорити з друзями. Спочатку обдумайте ситуацію самі. Це дасть вам час трохи заспокоїтися. Іноді, друзі з найкращих спонукань занадто співчувають вам. Цим вони тільки підливають масла у вогонь, і ви ще більше турбуєтеся.
Використовуйте візуалізацію, як спосіб залишатися спокійним. Допомагає, якщо ви уявите себе стриманим та зосередженим. Перестаньте кричати і рухайтеся якомога повільніше. Говоріть повільно і тихо. Станьте тією спокійною і незворушною людиною, яку ви бачите у своїй уяві. Ще один прийом: згадайте про якусь публічну людину, яка завжди тактовна та стримана. Подумайте, як вчинила би ця людина на вашому місці.
Створіть спокійну обстановку за допомогою розслаблюючих ритуалів. Якщо спокійна музика втішає вас, користуйтеся цим. Якщо тиша заспокоює вас, користуйтеся цим. Такі ритуали надзвичайно заспокоюють під час переходу від одного виду діяльності до іншого.
Подбайте про своїх нагальні потреби. Переконайтеся, що ви висипаєтеся і повноцінно харчуєтеся. Також постарайтеся займатися фізкультурою. Щоденні тренування допомагають зняти фізичну напругу, а це в свою чергу допомагає вам контролювати свої переживання. Уникайте надмірного вживання цукру і кофеїну, це зневоднює організм. Випийте великий стакан води і подивіться, чи стане вам краще, чи будете ви більш спокійні і уважні.
Відволікайтеся. Замість того, щоб думати про одне й те ж, займіться чимось цікавим, захоплюючим або творчим. Намагайтеся сміятися (чи сміятися над собою). Подивіться комедію або почитайте блог, який завжди вас смішить, згадайте кумедний випадок із життя. Коли ви жваві, набагато легше зберігати спокій.
Подумайте над цитатами, які можуть допомогти заспокоїти ваш розум. Для кожного вони унікальні. А ще краще записувати такі цитати в щоденник або телефон. Таке собі інтелектуальне заспокійливе.
Джерело: https://intboard.com.ua/
Як батькам не вигоріти під час карантину
Із введенням карантину в нашій країні та і по всьому світу перед більшістю сімей постало питання: як поєднати роботу, побут та батьківство і не вичерпати усі свої внутрішні ресурси?
-
Домовтеся зі своїм “внутрішнім перфекціоністом”
Багатозадачність, постійна концентрація посилює навантаження на наш мозок і нервову систему. Що робити?
- Пишіть списки справ. Не тримайте усе в голові
- Дозволяйте собі відхилятися від плану
- Якщо відчуваєте, що перенавантажені, викресліть зі списку завдань те, що не є життєво важливим. Запитайте себе “а що станеться, якщо я цього не зроблю?”. І пам’ятайте, не потрібно усі справи виконувати самостійно.
- Постарайтеся не звинувачувати і не злитися на себе, якщо щось не виходить або виходить не так, як хотілося б. -
“Розділяємо і володарюємо”
Коли потрібно одночасно вирішувати і побутові і робочі ситуації можна зіткнутися із неможливістю щось контролювати або довести до кінця.
Що робити?
- Розбивайте великі задачі на декілька етапів
- Не забувайте себе похвалити - “Яка/який я молодець!”. Коли ми задоволені результатом, то гормон дофамін допомагає нам відновити сили, ми відчуваємо приплив енергії.
- Дякуйте дитині за те, що вона спокійно спала, допомагала, робила завдання, грала. Діти дуже чуйно на це реагують, повірте.
- Включіть до списку важливих справ те, що приносить задоволення і починайте з цього. -
Скажемо “НІ” вигоранню
- Робіть 5-10-хвилинні паузи - без думок про те “що мені ще потрібно зробити”, без телефону, соцмереж, новин
- Напишіть список того, що приносить задоволення і є ресурсом. Не забувайте приділяти цьому час
- Споживайте новини дозовано, мінімізуйте інформаційний шум
- Якщо відчуваєте перенапруження - сядьте зручно і дихайте - спостерігайте за своїм диханням
- Навчайте дитину поважати особистий простір і піклуватися про себе. Поясніть, що Вам потрібен час для себе
- Знайдіть спільні заняття, які будуть приносити задоволення та користь вам, і вашим дітям: кіно, мультфільми, настільні та активні ігри, малювання, рукоділля, зарядка, танці. Можна також залучати дітей до спільного приготування їжі, наприклад разом зробити піццу, спекти печиво, тощо
- Не забувайте про повноцінний сон та харчування.
Бережіть себе та своїх рідних, залишайтесь вдома і будьте здорові!
Джерело: сторінка Центр психосоціальної реабілітації НаУКМА у ФБ
Поради батькам від сімейної і дитячої психологині Світлани Ройз
щодо ефективної організації дистанційного навчання дітей
Зараз діти, так само як і ми, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень. Тому зараз діти потребують батьківської підтримки, вони очікують від батьків психологічної допомоги, а часто й педагогічної. Але нам потрібно пам’ятати, що ми НЕ вчителі для наших дітей, у нас немає потрібних професійних навичок, ми не вміємо пояснювати предмети і, найголовніше (власне, чому батькам не можна навчати своїх дітей) – ми дуже емоційно залучаємось. Якщо дитина щось не розуміє, ми не можемо впоратись зі своїми емоціями: нам здається, що ми дурні, наша дитина дурна і таке інше. А дитина може просто не сприймати нас у ролі вчителя – і це нормально.
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ
1. День не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань. Школа – це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, і нам важливо, аби школа не асоціювалась із додатковим покаранням.
2. У дитини, яка вчиться вдома, має бути окрема територія. Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, можна символічно позначити невелику частину мотузкою на підлозі, зробити парканчик з іграшок або коробок – що завгодно.
Ми всі зараз змушені жити і працювати разом на невеличкій території, і це час перегляду кордонів кожної людини – неважливо, великої чи маленької – і поваги до цих кордонів. Це час, коли батьки вчаться стукати, перш ніж увійти в кімнату підлітка, якщо вони не робили цього раніше. Час, коли дитина вчиться не підходити без нагальної потреби до мами, яка працює з дому.
3. Треба слідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви – і краще, якщо ми зупинимо її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки – десь за півгодини.
4. Відчиняйте вікна, провітрюйте, дбайте про свіже повітря під час навчання дитини. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки – у разі нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.
5. Часто, коли дитина бачить велику кількість завдань (більше 8), у неї природно починається паніка і їй легше взагалі закрити щоденник або месенджер. Наше завдання – допомогти структурувати підхід до навчання. Буквально скласти з дитиною план: ти починаєш робити оце, потім – це.
Також – розбивати велике завдання на маленькі частини. Це стосується всіх дітей. Загалом старші школярі вже вміють це робити самостійно, але якщо дитина у стані тривоги – розфокусована, погляд відсторонений, відсутній, або дитина хапається то за одне, то за інше – їй треба допомогти.
6. Часто дитина перед вибором: з якого завдання почати – з простого чи складного? Це залежить від того, як ваша дитина “вступає в діяльність”. Щоб це зрозуміти, треба поспостерігати: як дитина прокидається?
Є діти, які швидко встають, умиваються і починають усе робити. Коли така дитина їсть, вона спочатку з’їдає всі найсмачніші шматки і залишає несмачні наостанок. У такому ж режимі вона “вмикається” в усе нове. Тобто дуже швидко “входить” в урок – але й швидко втомлюється. Вона швидко здає контрольну роботу – але не факт, що там не буде помилок. Про таких дітей кажуть, що вони все схоплюють миттєво, але не зрозуміло, наскільки довго будуть це пам’ятати. Таким дітям треба складне давати на початку. І робити зарядку після уроку.
Натомість, є діти іншого типу – які довше розганяються. Вони “вмикаються” не так швидко – але довше йдуть. Ці діти переважно встають поволі, не з першого разу, зазвичай спочатку з’їдають несмачне, а смачні шматочки залишають наостанок. Таким дітям треба на розгін давати легкші завдання, а складні – потім. Їм навіть можна ставити під час навчання енергійну музику – якщо музика їх не відволікає. Або робити перед уроком зарядку.
7. Коли ми хочемо дитину в щось швидко залучити – наприклад, у навчання – ми маємо пам’ятати, що в неї, як у кожної людини, є інерція. Коли маленька дитина грається, а їй треба сідати за уроки – тут допоможе обумовлений час або дзвоник будильника, який кличе до навчання. Або ми говоримо: “За 10 хвилин сідаємо за уроки”. Так ми виявляємо повагу до своєї дитини як до людини. Зрозуміло, що це складно, адже багато батьків сьогодні також живуть у режимі дефіциту сил. Найлегший спосіб зекономити сили – примус. Але це програшний спосіб.
ПОЧАТКОВА ШКОЛА
У початковій школі мотивація до навчання – виключно зовнішня. Малюк вчиться заради задоволення, заохочення. Треба також розуміти, що в дитини вже є невеликий, але досвід навчання. У першокласників його ще нема, але в 2-3 класах він уже напрацьовується.
1. Нам важливо, щоб, за можливості, не збивався звичний режим. Це неможливо в повній мірі, він однаково вже збився, але треба створити новий і намагатись його дотримуватись.
2. Треба, щоб для навчання було окреме місце. Ідеально, щоб був окремий простір, “кокон”, щоб дитина розуміла: вона туди заходить – і все, вона вже налаштована на навчання.
3. Важливо, щоб до навчання кликав якийсь сигнал, як дзвоник – наприклад, будильник телефона. Це має бути приємний звук, якась улюблена музика – але краще, аби це не був мамин голос. По відношенню до мами і тата й так буде вдосталь напруги: зараз батьки живуть у змішаних ролях, а скрізь, де є змішані ролі, – є конфлікти.
4. Оптимально, коли дитина займається 10, максимум 15 хвилин. Потім дзвенить дзвоник, дитина може випити води, порухатись. Ми ж пам’ятаємо, що живемо в умовах, коли в дитини знижена рухливість і нестача повітря.
5. Пам’ятаймо, що ми – не няньки і за дитину завдання не робимо. Але деяким дітям важливо, аби ми були в кімнаті, коли вони вчаться. Можна займатися своїми справами, але потрібна присутність батьків. Час від часу можна підходити до дитини, питати, як справи, підтримувати її, прикладаючи руку до місця підтримки – між лопатками на спині. Це таємне місце підвищення самооцінки, додавання сил.
6. Ми пам’ятаємо, що дитина перебуває в напрузі – отже, ми маємо більше, ніж зазвичай, звертати увагу на те, що їй вдається добре. Так званий метод “зеленої ручки” – підкреслювати не недоліки, а успіхи – особливо потрібний у режимі підвищеної напруги, коли дитина не дуже впевнена в собі.
СЕРЕДНЯ ШКОЛА
У школярів середньої школи під час підліткової кризи зазвичай страждає навчальна мотивація, тому що в мозку в цей час інші завдання. Підлітковий вік – це час, коли мозок складно сприймає нову інформацію. Тоді відбувається так званий синаптичний прунінг – відкидання невикористаних нейронних зв’язків. Щоб це відбулося, треба обмежити приймання нової інформації.
Дитина в цей момент стає дуже сонливою і починає трохи “гальмувати”. У неї потерпає довгострокова пам’ять. Вона, не те що б не хоче – а фізично не може запам’ятовувати обсяги інформації, які їй пропонують. Її мозок має інші завдання. Можна сказати, як не шкода це визнавати, що в середній школі мотивації до навчання практично немає, або вона зароджується.
Ще Лєв Толстой казав, що існує “пустеля отроцтва”. Це саме про те, що переживають підлітки. Мало того, що це криза самотності, криза особистості – зараз вони взагалі обмежені у спілкуванні. Добре, якщо в них є вдома інтернет, щоб вони могли спілкуватись хоч у соцмережах.
1. Для підлітків добре, якщо їхній робочий день і день взагалі починається не о 8:30, а хоча б на годину пізніше. Це був би величезний внесок у їхнє здоров’я. Адже їхні потреби у сні більші, ніж зазвичай.
2. Підлітки чинять опір материнській фігурі, вчителькам дуже складно працювати з підлітками. Якщо мама ще й починає керувати його навчанням – це вдвічі гірше. Тому було б чудово разом із підлітком обрати та встановити певний звуковий сигнал, який кличе його робити уроки. Так можна організувати весь денний розклад. Чим менше материнського голосу, який наказує, що робити, – тим краще. Усе, що стосується наказів, краще перенести в повідомлення у месенджер чи якісь звукові сигнали.
3. Підлітку важливо, аби ми бачили в ньому авторитетну фігуру. Тож якщо ми зараз перекладемо частину родинної відповідальності на нього, якщо він готовий її взяти, – це буде внесок і в наші стосунки, і у відчуття сили самим підлітком.
Ми можемо поставити пряме запитання: “Чим я можу бути для тебе корисним, що я можу зробити для тебе зараз?”. Наступний крок: “Я не хочу, аби твій день перетворювався на суцільне навчання, давай подумаємо, що там буде ще”. Щодо навчання можна сказати: “Давай сплануємо, скільки часу потрібно на кожен предмет, і скажи мені сам – тебе контролювати чи не треба?”.
4. Треба запитати підлітка, як краще облаштувати його місце. І тут, оскільки ми маємо справу зі спротивом, можливо, підліток вирішить робити уроки на підлозі, лежачи. Треба поставитись до цього з розумінням – це також буде внесок у стосунки і в повагу до особистого простору підлітка.
5. Якщо підліток відчуває, що його контролюють – він буде бунтувати. Але йому також важливо бачити, що якщо він щось зробив – це він, умовно кажучи, зробив не даремно. Треба говорити, як ви цінуєте те, що він робить.
6. Підліток може спитати: “Чому я маю це все робити, якщо ти взагалі нічого не робиш?”. Ми можемо вимагати чогось від дитини тільки тоді, коли їй є, що від нас дзеркалити. Я можу очікувати, що мої діти займаються зарядкою, якщо я сама займаюсь. Вони мають бачити, що ми вчимось або працюємо з дому. І це буде геніально – якщо ми всідаємось або разом, або кожен у своїй кімнаті, і до нього долітає, як ви слухаєте лекцію або працюєте.
СТАРША ШКОЛА
Учні старшої школи вже націлені на результат. Якщо дитина нормально розвивається і дорослішає, у неї вже формується внутрішня мотивація до навчання. Така дитина буде сама шукати, де ще знайти інформацію, що їй потрібна. Тут ми можемо допомогти, розповідаючи їй про онлайн-курси, які ми самі бачили, різні джерела інформації з питань, що цікавлять дитину.
1. Дитина старшої школи вже може бачити власну користь. У нормі, до 14-15 років уже має визріти власна мотивація до навчання. Отже, цей вік має бути часом, коли ми вже не дуже контролюємо процес, дитина “вчиться сама”.
Якщо ми її усе ще контролюємо, – можливо, коли ми вийдемо з карантину, буде потрібна допомога тьютора, психолога, нейропсихолога, щоб подивитись, яка зі структур психіки дитини потребує корекції. Тому що у старшого школяра – дитини 16-17 років – уже має сформуватися внутрішній контроль і є безпосередня навчальна мотивація. Він сам розуміє, заради чого все це робить.
2. Якщо ми бачимо, що наша дитина – вмотивована і відповідальна, нам треба слідкувати, щоб вона відпочивала і перемикалась на різні види діяльності. У таких дітей може бути більша, ніж зазвичай, потреба в комп’ютерних іграх, де скидається напруга. Ідеально, якщо є правило: наприклад, дитина 40 хвилин грає на комп’ютері, а потім робить 20 присідань або іншу фізичну вправу. Треба, щоб ми вмикали тіло, тому що йому зараз не вистачає уваги.
Зараз непростий час і випробування для всіх – тож зичу сил батькам, дітям і вчителям.
Джерело: https://nus.org.ua/